<<
>>

Тема 3. Статистика страхування

Студенти повинні звернути увагу на те, що страхування являє собою специфічний вид економічної діяльності. Процеси та яви­ща, що є предметом страхування, ймовірнісні за своєю приро­дою.
Для управління цими процесами необхідно мати вірогідну та повну інформацію. Саме цим і повинна займатися статистика страхування. Отже, предметом статистики страхування є масові, кількісні процеси, які відбуваються в страхуванні і мають імовір­нісну природу.

Студенти повинні знати, що основним завданням статистики страхування є вивчення тенденцій розвитку страхових продуктів, попиту на них, складу страхувателів, оцінка диференційованих ризиків і пов'язаних з ними збитків, дослідження ефективності інвестицій і діяльності страхових компаній в цілому.

Статистика страхування має такі функції: забезпечення стра­хових органів необхідною статистичною інформацією, а також виявлення тенденцій і закономірностей появи страхових подій. Перша функція полягає в організації статистичного спостере­ження в страхуванні, обробці та аналізі статистичної інформації, розробці методології розрахунку статистичних показників, об­ґрунтуванні системи показників для різних видів страхування. Інша функція полягає у виявленні тенденцій і закономірностей появи страхових подій, оцінці їх частоти і важкості. Для розв'я­зання цих проблем необхідно визначити обґрунтований рівень тарифних ставок. Це — одне з основних завдань статистики страхування.

Крім цих завдань статистика страхування повинна встановлю­вати взаємозв'язок між страхуванням і рівнем грошових доходів населення, виявляти структуру страхувателів окремих видів страхових ризиків за віком, статтю, видом діяльності та іншими ознаками. Для розв'язання цих завдань статистика страхування використовує методи та прийоми теорії статистики: абсолютні та відносні величини, середні величини, аналіз динамічних рядів, методи аналізу взаємозв'язків, індексний метод, вибірковий ме­тод тощо.

Основними суб'єктами страхування виступають страховик, страхувальник і застрахований. В окремих випадках у цих відно­синах може брати участь кілька страховиків. Це пояснюється двома формами даних відносин: співстрахування і перестраху­вання. Співстрахування — це участь у страхуванні відразу кіль­кох страховиків. Перестрахування — це передача договору стра­хування від одного страховика до іншого. В останньому випадку виокремлюється два суб'єкти: перестрахувальник і перестрахо­вик. Перестрахувальник — це страховик, який передає іншому договір страхування, перестраховик — це страховик, який при­ймає договір страхування і зобов'язання по ньому.

До абсолютних показників страхування належать: страхове поле (/V,,,„,.), число застрахованих об'єктів (/V), число страхових випадків (іпв), число об'єктів, що постраждали (п„), страхова сума застрахованого майна (Л'), страхова сума об'єктів, що постражда­ли (£„), страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) (Р), сума виплат страхового відшкодування (Ж).

Треба пам'ятати, що страхові платежі можуть здійснюватись одноразово чи поетапно. Внесення страхових платежів відбува­ється на основі страхових тарифів — розміру плати з одиниці страхової суми. Страховий тариф відображає ціну страхування. Це — основний чинник конкуренції на страховому ринку. Чим більше охоплено страхувальників і менші витрати страховика, тим нижчий розмір страхового тарифу і тим більше можливості для залучення нових клієнтів. Страховий тариф, або брутто- ставка В, складається з двох частин: нетто-ставки С, яка забезпе­чує виплату страхового відшкодування; навантаження /, що за­безпечує відшкодування витрат страховика і прибутковість його діяльності. Нетто-ставка залежить від загальних розмірів страхо­вого відшкодування (визначається на підставі статистичних до­сліджень про кількість страхових подій і середню вартість від­шкодування на одну подію) та кількості страхувальників, охопле­них цим видом страхування.

Основою розрахунку тарифів є визначення нетто-ставки (С).

Це по суті планова збитковість страхової суми. Вона характери­зує розмір відповідальності страховика. Чим менший цей показ­ник, тим ефективніша його діяльність.

Показник збитковості залежить від частки об'єктів, що пост­раждали, тобто вірогідності страхового випадку (п : 14), середньо­го розміру страхового відшкодування (IV) і середньої суми за­страхованих об'єктів (5").

Звідси — показник збитковості розраховується за формулою:

Для визначення планового розміру нетто-ставки використову­ється динамічний ряд показників збитковості.

Планова нетто-ставка (/V) розраховується за формулою:

С = д + ? • о

де д — середня фактична збитковість страхової суми; о — середнє квадратичне відхилення збитковості, і — коефіцієнт кра­тності відхилення, залежний від заданої ймовірності Р: при Р = 0,682 і= 1; при Р = 0,954 ґ = 2; приР = 0,997 ґ = 3.

Брутто-ставка розраховується за формулою:

де/— частка навантаження в обсязі брутто-ставки, яка розра­ховується на основі даних про витрати страхової організації та її прибуток.

На основі абсолютних величин розраховуються такі відносні показники інтенсивності:

— 5"

• середня страхова сума застрахованих об'єктів (£ = — );

— 5"

• середня страхова сума об'єктів, що постраждали (£ = — );

п

• середній розмір виплаченого страхового відшкодування

— Ж

п

• частка об'єктів, які постраждали (л : ІУ).

• показник виплат страхового відшкодування в розрахунку на страхові платежі (Ж: Р);

• страхові платежі в розрахунку на страхову суму застрахова­них об'єктів (Р : Л');

• показник збитковості страхової суми (с/ = IV : Л');

• ступінь охоплення страхового поля

<< | >>
Источник: Шустіков А. А.. Фінансова статистика: Навч.-метод, посібник для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ,. — 205 с.. 2003

Еще по теме Тема 3. Статистика страхування:

  1. Методы получения и изучения данных уголовной ста-тистики. — Нравственная статистика и уголовная статистика. :— История и статистика. — Естественное преступление и преступление по закону.
  2. 5. Страхування вкладів на Україні та зарубіжний досвід.
  3. А. В. Головач, В. Б. Захожай, Н. А. Головач, Г. Ф. Шепітко. Фінансова статистика (з основами теорії статистики): Навч. посіб. — К: МАУП, — 224 с., 2002
  4. Богородская Н. А.. Статистика финансов: Учеб. пособие/СПбГУАП. СПб., - 136 с., 2004
  5. Шустіков А. А.. Фінансова статистика. Навч. посібник. — К.: КНЕУ, — 290 с., 2002
  6. Социальная статистика
  7. 4.1. СТРАХОВАЯ СТАТИСТИКА
  8. Шерстнева Г. С.. ФИНАНСОВАЯ СТАТИСТИКА, 2008
  9. Статистика в любом случае, против вас.
  10. Шустіков А. А.. Фінансова статистика: Навч.-метод, посібник для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ,. — 205 с., 2003
  11. 7.1. Система государственной статистики как объект автоматизации