<<
>>

Тема 6. Статистика платіжного балансу

При вивченні цієї теми студентам необхідно усвідомити, що платіжний баланс є одним з основних інструментів макроеконо- мічного аналізу і прогнозування. За допомогою платіжного бала­нсу можна прослідкувати розвиток зовнішньої торгівлі, в яких розмірах і формах відбувалося залучення іноземних інвестицій, яким був відтік вітчизняного капіталу за кордон, наскільки своє­часно погашувалась зовнішня заборгованість країни.

Платіжний баланс є одним з джерел складання системи націо­нальних рахунків. Його також використовують для визначення монетарної та фіскальної політики, регулювання валютного рин­ку і обмінного курсу. В цілому платіжний баланс відображає зов­нішньоекономічну діяльність країни за звітний період.

Студенти мають знати, що перед статистикою платіжного балансу поставлено такі завдання: розробка системи показ­ників, які дають характеристику розмірам, динаміці, структури зовнішньої торгівлі, аналіз факторів, що впливають на розвиток основних явищ зовнішньоекономічної діяльності, порівняльний міждержавний аналіз, аналіз іноземних інвестицій.

Предметом статистики платіжного балансу є розміри і кількі­сні співвідношення між масовими явищами у сфері зовнішніх відносин, закономірності їх формування, розвитку та взаємо­зв'язку, а також розробка змісту та методів обчислення показни­ків, що характеризують зовнішньоекономічні зв'язки.

При вивченні статистики платіжного балансу необхідно пам'ята­ти: що система запису платіжного балансу має вигляд подвійного запису, за якого кожна операція відображається два рази — як у кредитовому, так і дебетовому рахунку. Кредитові рахунки вико­ристовуються для обліку потоків матеріальних ресурсів, що від­творюють експорт і фінансові потоки, які характеризують змен­шення іноземних активів країни або збільшення зовнішніх зобо­в'язань, тобто відображають приплив іноземної валюти в країну в результаті будь-яких зовнішньоекономічних угод.

Дебетові запи­си обліковують потоки матеріальних ресурсів, що відтворюють імпорт і фінансові потоки, які характеризують збільшення акти­вів або зменшення пасивів, тобто відтік власної валюти. Якщо припустити, що кредит позначається знаком «плюс», а дебет — знаком «мінус», і що кожна операція включає запис однакової суми кредиту і дебету, то сума всіх записів повинна дорівнювати нулю.

Час реєстрації операцій встановлюється, виходячи з ведення обліку на основі методу нарахувань, тобто тоді, коли економічні цінності утворюються, перетворюються, обмінюються, переда­ються або ліквідуються. Виникнення фінансових зобов'язань і вимог пов'язано з переходом права власності. Такий перехід мо­же бути оформлений юридично або передбачена фактична пере­дача ресурсів чи інших економічних процесів, пов'язаних зі вста­новленням контролю над цими ресурсами (або володіння ними) іншою стороною.

У платіжному балансі однією з найважливіших характеристик будь-якої господарської одиниці є її належність до економіки пе­вної країни, оскільки в основу цієї статистичної системи покла­дено ідентифікацію операцій, які здійснюються між резидентами та нерезидентами.

Поняття резидента, що вживається в Керівництві з платіжного балансу МВФ, базується не на національній належності або пра­вових критеріях, а на двох основних критеріях: центр економіч­ного інтересу та економічної території.

Інституційна одиниця вважається одиницею-резидентом, як­що на економічній території даної країни вона має центр еконо­мічного інтересу.

Резидентами даної країни можуть бути два основних види ін- ституційних одиниць:

1) фізичні особи — домашні господарства та приватні особи, які є їх членами (до них належать: приїжджі та туристи відсутні менше року; робітники або наймані працівники), за винятком іноземних студентів та осіб, що проходять курс лікування, а та­кож співробітників іноземних посольств, які знаходяться в країні понад рік;

2) юридичні та соціальні одиниці, тобто такі підприємства як корпорації та квазікорпорації, некомерційні організації, органи державного управління країни.

Підприємства можуть бути як фі­нансовими, так і нефінансовими установами.

Економічна територія країни — це географічна територія, що знаходиться під юрисдикцією уряду даної країни, в межах якої мо­же вільно пересуватися робоча сила, товари та капітал. У разі, коли держава вважається морською, до економічної території включа­ються острови, які належать даній країні, підпорядковані тим самим фіскальним органам та органам грошово-кредитного регулювання, що й основна територія. Економічна територія країни включає та­кож повітряний простір, територіальні води і ту частину континен­тального шельфу, що розташований у міжнародних водах, відносно якої країна користується винятковим правом на рибну ловлю або добичу на шельфі палива чи інших корисних копалин.

До економічної території включаються також територіальні анклави, що розташовані на території інших країн (території по­сольств, консульств, військові бази, наукові станції та ін.).

Крім того, до економічної території належать вільні зони та митні склади і підприємства, експлуатація яких здійснюється офшорними підприємствами під контролем митних органів.

Найсуттєвішим напрямом використання даних платіжного ба­лансу і супутнього йому балансу зарубіжних інвестицій є обґрун­тування зовнішньої і внутрішньої економічної політики, оскільки диспропорції балансу, внутрішні і зовнішні інвестиції відіграють дедалі значнішу роль в економічних і політичних рішеннях у взає­мопов'язаній світовій економіці. Крім того, дані платіжного бала­нсу застосовуються для аналітичних досліджень з вивчення при­чин, що існують, диспропорцій та обґрунтування заходів щодо їх коригування, оцінки взаємозв'язку між зовнішньої торгівлею і прямими інвестиціями, вивчення міжнародної торгівлі послугами, потоків міжнародних банківських капіталів і цінних паперів, про­блем зовнішнього боргу, зв'язків між валютними курсами і пото­ками поточного і капітального рахунків і т. ін.

Усі операції платіжного балансу можна розділити на дві групи: поточні операції та операції з капіталом і фінансовими інструментами. Ці групи відображаються в платіжному балансі в рахунку поточних операцій і в рахунку операцій з капіталом і фінансовими інструментами.

Структура платіжного балансу має такий вигляд:

1. Рахунок поточних операцій.

1.1. Баланс товарів і послуг.

1.1.1. Баланс товарів.

1.1.1.1. Експорт товарів.

1.1.1.2. Імпорт товарів.

1.1.2. Баланс послуг.

1.1.2.1. Експорт послуг.

1.1.2.2. Імпорт послуг.

1.2. Первинні доходи (сальдо).

1.2.1. Надходження.

1.2.2. Виплати.

1.3. Поточні трансферти (сальдо).

1.3.1. Надходження.

1.3.2. Виплати.

2. Рахунок операцій з капіталом і фінансовими інструментами.

Рахунок (баланс) операцій з капіталом.

Фінансовий рахунок.

2.2.1. Прямі інвестиції.

2.2.2. Портфельні інвестиції.

2.2.3. Інші інвестиції.

2.2.4. Резерви.

3. Баланс.

Рахунок поточних операцій платіжного балансу узагальнює статистичні дані про зовнішньоекономічну діяльність, пов'язану з рухом товарів, послуг, доходів і трансфертів. Послуги включа­ють послуги з перевезень, поїздок, будівництва, фінансові послу­ги, ділові послуги та інші види послуг. Доходи містять доходи від інвестицій, доходи від праці та відсотки. Під трансфертами розу­міють безоплатну допомогу, дари та інші види операцій без опла­ти і компенсації.

Баланс поточних операцій вимірює вартість чистих доходів країни або чистих витрат, що виникають у результаті міжнарод­них операцій з товарами, послугами і трансфертами.

Усі операції, які забезпечують надходження іноземної валюти, наприклад експорт товарів і послуг, отримані доходи і трансфер­ти, зменшення фінансових активів, збільшення зобов'язань, запи­суються зі знаком «плюс». Усі операції, які призводять до виплат грошових сум іноземцям — імпорт товарів і послуг, сплачені до­ходи та трансферти, збільшення фінансових активів, зменшення зобов'язань — записуються зі знаком «мінус».

Рахунок операцій з капіталом і фінансовими інструмента­ми є другим розділом платіжного балансу. Він включає всі опе­рації (фактичні та умовно нараховані) і показує зміни у володінні в зарубіжних фінансових активах і пасивах. Активи є вимогами до нерезидентів, а пасиви — зобов'язаннями перед ними за пев­ний період. Операції з капіталом класифікуються за видами: пря­мі інвестиції, портфельні інвестиції, інші операції з капіталом і резерви.

Крім того, рахунок операцій з капіталом і фінансовими ін­струментами включає: рух довгострокових і короткострокових капіталів, тобто надходження і платежі в зв'язку з продажем і ку­півлею іноземних цінних паперів; суми наданих, отриманих і по­гашених іноземних кредитів, розрахунки з купівлі-продажу заво­дів, рудників, земельних ділянок та іншого майна за кордоном; короткострокове кредитування зовнішньої торгівлі і погашення короткострокових кредитів; відкриття рахунків в іноземних бан­ках; перекази капіталів на ці рахунки і т. ін.

До складу рахунку операцій з капіталом та фінансовими ін­струментами входять два основних рахунки: 1) рахунок операцій з капіталом та 2) фінансовий рахунок.

На фінансовому рахунку відображаються операції з активами та зобов'язаннями (пасивами) резидентів стосовно нерезидентів, які здійснювались у поточному періоді. У разі, коли платіжний баланс незбалансований, існує два найпростіших виходи: або взяти в борг, або продати активи. Це — шляхи фінансування де­фіциту поточного рахунку платіжного балансу. Країна, що має дефіцит платіжного балансу за поточними операціями, витрачає на товари та послуги з-за кордону і трансферти за кордон більше своїх доходів від продажу товарів і послуг за кордон. Країна фі­нансує дефіцит поточного рахунку платіжного балансу, продаю­чи активи іноземцям або беручи у них гроші в борг.

Позитивне сальдо поточного рахунку платіжного балансу протилежне дефіциту. В цьому разі країна виручає за кордоном більше, ніж вона витрачає там, а значить накопичує закордонні активи або кредитує іноземців як сторону, що забезпечує позити­вне сальдо. Однак суттєва різниця полягає у тому, що країні, яка мала активне сальдо за рахунком поточних операцій, не потрібно коригувати свої витрати і доходи, хоча це активне сальдо змен­шиться, якщо країна, яка має дефіцит, стане коригувати свій пла­тіжний баланс за поточними операціями, щоб скоротити дефіцит.

Залежно від того, має країна позитивне сальдо або дефіцит по­точного рахунку платіжного балансу, загальна вартість закор­донних активів, які перебувають в її власності, змінюється. Необ­хідно відзначити, що на практиці, коли говорять про сальдо платіжного балансу, найчастіше мають на увазі сальдо по поточ­них рахунках платіжного балансу. Це сальдо має першочергове значення при обговоренні зв'язків між платіжним балансом і сис­темою національних рахунків (СНР). Воно часто інтерпретується як сальдо обміну реальними економічними цінностями між рези­дентами та нерезидентами. Якщо сальдо по поточних операціях позитивне, це означає, що резиденти надали реальних економіч­них цінностей у поточному періоді нерезидентам значно більше, ніж нерезиденти їм. Відповідно від'ємне сальдо по поточних операціях показує, наскільки більше нерезиденти надали у пото­чному періоді реальних економічних цінностей резидентам, ніж резиденти їм.

Система платіжного балансу, орієнтованого на потік, щільно пов'язана з балансом зарубіжних інвестицій (баланс міжнародної інвестиційної позиції), орієнтованим на запаси. Баланс зарубіж­них інвестицій є статистичним звітом на визначену дату, напри­клад на кінець року, який складається зі структури вимог у варті­сному виразі національної економіки до інших країн або запасу фінансових активів і структури вартості і складу запасу фінансо­вих зобов'язань до інших країн світу.

Якщо розглядати баланс активів і пасивів національної еконо­міки в цілому (який описується в СНР), то чиста вартість майна (або чисте національне багатство) країни дорівнює сумі чистої позиції країни по міжнародних інвестиціях (що розраховується як різниця між запасом іноземних фінансових активів і запасом зовнішніх зобов'язань) та величини нефінансових активів.

Інвестиційна позиція країни на кінець певного періоду відо­бражає сукупність фінансових операцій, вартісних змін (переоцін­ки) та інших коригуючих процедур, що мали місце протягом до­сліджуваного періоду.

Класифікація рахунків у балансі міжнародних інвестицій і змін, що належать до них, подана у вигляді двосторонньої таблиці. По рядках таблиці показуються основні класифікаційні групи — зов­нішні фінансові активи та зобов'язання, різниця між якими дає ве­личину чистої (інвестиційної) позиції країни по міжнародних інвес­тиціях. Компоненти, які класифікуються в рамках цих двох груп, повністю відповідають стандартним статтям фінансового рахунку платіжного балансу та відображають функціональні категорії.

Активи поділяються на прямі, портфельні інвестиції, інші ін­вестиції та резервні активи. Відповідний розподіл застосовується для всіх зобов'язань, крім резервних активів. Далі кожна функці­ональна категорія дезагрегується відповідно до категорії доходів у рахунок поточних операцій та у фінансовий рахунок платіжно­го балансу.

Між цими двома рахунками існує такий зв'язок:

Сальдо рахунку (балансу) поточних операцій = = Зміна чистих активів зобов 'язань у результаті поточних операцій з іншими країнами.

Позитивне сальдо по рахунку поточних операцій призводить до зростання міжнародної інвестиційної позиції, а від'ємне — до зменшення цієї позиції. Відповідно сальдо балансу міжнародних інвестицій інформує про те, чи є країна нетто-боржником або нетто-кредитором.

Для характеристики обсягів зовнішньої торгівлі за певний пе­ріод застосовуються такі показники:

• вартість експорту (Е);

• вартість імпорту (/);

• зовнішньоторговельний оборот, який визначають як суму експорту та імпорту (Е + Г);

• сальдо торговельного балансу (Е -1).

За допомогою нижченаведених показників у формі відносних величин оцінюється рівень розвитку і збалансованості зовнішньої торгівлі:

• коефіцієнт відкритості економіки, який показує ступінь уча­сті країни в міжнародному поділі праці: Кв = (Е + Г) : О;

• експортна квота: Ке = Е : О;

• коефіцієнт імпортної залежності: Кі = І: О, де О — валовий внутрішній продукт. Значення Кі < 15 % вважається безпечним для економіки країни;

• коефіцієнт покриття оцінює ступінь збалансованості зовні­шньої торгівлі: К = Е : І. У разі активного сальдо торговельного балансу К > 1, у разі пасивного — К < 1.

В аналізі динаміки зовнішньої торгівлі використовують такі індекси: вартості рс[, фізичного обсягу д, цін і середніх цін р окремо щодо експорту та імпорту. За окремими видами товарів визначаються індивідуальні індекси і,,ч ія та І,,, для товарних груп чи груп країн і по торгівлі в цілому — зведені індекси:

індекс вартості І„= ;

ТРоЧо

Y1

індекс фізичного обсягу І = —;

ТРоЧо

індекс цін - через нестачу інформації щодо цін визначається на основі взаємозв'язку індексів Ір = Ipq: Iq.

В офіційних статистичних публікаціях більшості країн і між­народних організацій найчастіше наводять індекси середніх цін, які розраховуються для товарів-представників. Зведений індекс середніх цін обчислюється за формулою середньозваженого ін­дексу з вагами базисного періоду:

" І.Р0Я0

Співвідношення індексів середніх цін експорту та імпорту ха­рактеризують динаміку умов торгівлі:

Алюі'. торгівлі ^СКСІІ. цін • А ми. цін-

Значення ІуМов торгівлі > 1 свідчить про зростання купівельної спроможності одиниці експорту, і навпаки. Умови торгівлі за­лежать від попиту і коливань світових цін на окремі види то­варів.

Під обмінним курсом розуміють ціну валюти однієї країни, що вимірюється в одиницях валюти іншої країни, тобто кількісне співвідношення двох валют, за яким відбувається їх обмін.

Існує два види котирування валют: пряме та зворотнє. Пряме — це котирування валют у вигляді кількості валюти-вимірювача, яка припадає на одиницю котирувальної валюти. При зворотному котируванні застосовується їх зворотнє співвідношення. На сьо­годні, як правило, використовуються «доларові курси», тобто кі­лькість валюти за один долар.

При котируванні валют за долар СІЛА можна знайти співвід­ношення двох валют одна до одної, так званий кросс-курс (cross rate). Наприклад: $ 1 = 1,05 євро, $ 1 = £ 0,65. Розрахуємо кросс-

1 Т !'05 1 ^

курс: 1J=------- = 1,62 євро.

0,65

Пряме і зворотнє котирування валют перебувають у зворотній залежності одне від одного: Кц = —, де К,, — кількість валюти, що припадає на одиницю валюти країни і; Щ — зворотнє коти­рування.

Зміна обмінних курсів у часі вимірюється за допомогою інди­відуальних індексів обмінного курсу. Але цей показник не дає достатньо достовірного уявлення про стан даної валюти в системі валют, оскільки курс залежить не тільки від попиту і пропозиції на неї, а й від попиту-пропозиції валюти, стосовно якої вимірю­ється курс. Наприклад, знецінення курсу фунта стерлінгів у дола­рах СІЛА може відбутися не тільки тому, що фунт стерлінгів став менш цінним, а й тому, що долар став дорожчим, і навпаки. Для того, щоб відобразити динаміку курсу повніше і зв'язати її не з однією, а з низкою валют-вимірювачів, визначають індекс ефек­тивного обмінного курсу:

І = к,,і = ЪКулЧул . ЪКурЧуО Кг,0 X Чу\ X Чу0

де І і — індекс ефективного обмінного курсу країни; КпІО — середньозважені курси валют і поточного та базисного періодів; Ку — обмінний курс (кількість валюти країни / на одиницю ва­люти країни /); — абсолютний розмір товарообороту країни і з країною /.

Для того, щоб зміна товарообороту не впливала на значення середньої, зважування показників поточного і базисного періодів відбувається за одними і тими ж стандартними вагами. Стандар­тними вагами, як правило, є дані про товарооборот за поточний період.

Оскільки наведений індекс не характеризує динаміку купіве­льної спроможності валюти, іноді додатково розраховується ін­декс реального ефективного обмінного курсу, який також одер­жують як співвідношення середніх курсів:

. ^ І/'

і ___________ 1 рі . 2^крочро

Ъчр і Ъчр о

де Ірі, ІР]- — індекси цін країн і і /.

Проблема валют і валютних паритетів, або паритетів купіве­льної спроможності, — одна з актуальних проблем як в економі­ці, так і статистиці. Вона визначає рівень взаємовідносин між країнами, вказуючи конкурентоспроможність їх продукції на сві­товому ринку, обсяг і напрям зовнішньоторговельних потоків.

Обмінний курс можна порівняти з валютним паритетом. Однак останній має ряд переваг, оскільки дозволяє виявити реальний масштаб економічних показників країни на основі обліку, рівня і структури цін, відмінностей у натуральному обсязі. Крім того, валютний паритет показує фактичну купівельну спроможність цієї валюти щодо окремих галузей виробництва, сектора еконо­міки, яка виражається при цьому через грошову одиницю іншої країни.

Термінологічний словник ключових понять

Баланс міжнародної інвестиційної позиції — це статистичний звіт, що відображає нагромаджені запаси зовнішніх активів і зо­бов'язань країни за певний період. Статті, що входять до нього, охоп­люють фінансові вимоги/зобов'язання стосовно нерезидентів, монетар­не золото та СПЗ і кореспондуються з відповідними даними платіжного балансу.

Зовнішньоекономічна діяльність — це діяльність суб'єктів госпо­дарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської дія­льності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Обмінний курс — ціна валюти однієї країни, що вимірюється в одиницях валют іншої країни. Обмінний курс України визначається кі­лькістю гривні за одиницю іноземної валюти. Коли ціна одиниці інозе­мної валюти у гривнах зростає, відбувається девальвація (зниження ціни) гривні. Коли ціна одиниці іноземної валюти у гривні падає, відбу­вається ревальвація, зростає ціна гривні. Отже, зростання ціни гривні відповідає знеціненню іноземної валюти.

Платіжний баланс країни — це систематична реєстрація економі­чних операцій, що мали місце протягом певного періоду між резиден­тами цієї країни та резидентами інших країн світу. Платіжний баланс надає докладну характеристику зовнішньоекономічного стану країни на макрорівні.

Статистика зовнішньої торгівлі — це частина статистики платіж­ного балансу, що вивчає рух товарів через кордон, здійснює облік ви­конаних робіт і послуг. Крім цього, статистика зовнішньої торгівлі роз­робляє систему показників, вивчає взаємозв'язки між показниками зовнішньої торгівлі та іншими показниками економічної діяльності держави.

Торговельний баланс — демонструє перевищення вартості експор­ту над вартістю імпорту товарів за певний період. Торговельний баланс називається активним, якщо вартість експорту за даний період переви­щує вартість імпорту, і пасивним, якщо вартість імпорту вище за вар­тість експорту.

План практичних занять

1. Предмет і завдання статистики платіжного балансу.

2. Статистика зовнішньої торгівлі.

3. Класифікації платіжного балансу і міжнародної інвестицій­ної позиції.

4. Методи прогнозування платіжного балансу.

5. Методи статистики щодо вивчення обмінних курсів.

Навчальні задачі

1. Існують такі дані про обмінні курси валют і обсяг зовніш­ньої торгівлі за базисний і поточний рік:

Країна Найменування валют Базисний рік Поточний рік
Великобританія Фунт стерлінгів 2,385 1,688
Німеччина Євро 1,54 1,05
Японія Єна 203,0 139,5
Україна Гривня 5,45 5,31

Обсяг експорту та імпорту Великобританії в базисному та по­точному роках з окремими країнами (млн фунтів стерлінгів) ха­рактеризується такими умовними даними:

Країна Імпорт Експорт
базисний рік поточний рік базисний рік поточний рік
США 5873,2 10931,2 4499,6 6000,0
Німеччина 5524,8 987,3 4925,9 5300,0
Японія 1692,3 2000,0 568,4 700,0
Україна 204,7 143,6 108,0 108,4

Визначити:

1) котирування валют щодо фунта стерлінгів;

2) індекси ефективного обмінного курсу фунта стерлінгів;

3)індекси фіксованого складу та індекс структурних зрушень ефективного обмінного курсу.

Пояснити отримані результати.

2. Рівень заощаджень США менший, ніж у багатьох країнах, з якими США мають торговельні відносини. Припустимо, що еконо­міка США була б закритою. Як це позначилося б на рівні інвестицій у США відносно інвестицій у торгових партнерів? Поясніть, чому? Звичайно, економіка США не є закритою. Тому низький рівень за­ощаджень призводить до того, що величина національних нагрома­джень менша за величину інвестицій. Як це позначається на рахун­ку капіталу і поточному рахунку платіжного балансу США?

3. а) Протягом 80-х років США скоротили ставки податку і збі­льшили військові витрати, що призвело до рекордного бюджетного дефіциту. Поясніть і покажіть, як ці заходи відображались на:

1) рівнях інвестицій в Європі та Японії;

2) рахунках капіталу європейських країн та Японії;

3) поточних рахунках європейських країн та Японії;

4) реальних обмінних курсах решти європейських країн та Японії.

б) Протягом того самого періоду Бельгія мала значний бю­джетний дефіцит. Як ви вважаєте, чи позначився бюджетний де­фіцит на:

1) рівнях інвестицій решти країн Європи та Японії;

2) рахунках капіталу решти країн Європи та Японії;

3) поточних рахунках європейських країн та Японії;

4) реальних обмінних курсах решти країн Європи і Японії.

в) Поясніть, чому ви дали різні відповіді на запитання (а) і (б)?

4. Припустимо, що США і Японія домовились про зміни вій­ськових витрат: у США — у сторону зменшення, Японії — збі­льшення:

а) яким чином вплине зменшення військових витрат на торго­вельний баланс США?

б) яким чином вплине зростання японських військових витрат на торговельний баланс США?

в) якщо США та Японія купують військове спорядження одне в одного, чи зміняться відповіді на запитання (а) і (б)?

5. За наведеними даними (млрд дол. США) визначити індекси середніх цін та умов торгівлі, зробити висновки.

Рік Фактична вартість Фізичний обсяг за середніми цінами
експорт імпорт експорт імпорт
2000 17,5 17,0 12,4 11,6
2001 18,2 17,6 11,8 12,2

6. Структура експорту та імпорту за минулий рік характеризу­ється такими даними, млн дол. США:

Група товарів Експорт Імпорт
Всього 11581,6
у тому числі за групами товарів
Живі тварини та продукція тваринництва 274,1 194,3
Продукти рослинного походження 723,2 187,6
Жири і масла тваринного та рослинного походження 113,3 76,0
Продукція харчової промисловості 307,9 443,8
Мінеральні продукти 1169,0 5601,0
Продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей про­мисловості 1082,8 788,5
Пластмаси та каучук 189,3 510,5
Шкіряна і хутряна сировина та вироби з них 86,9 42,3
Деревина та вироби з неї 160,6 52,9
Паперова маса з деревини або з інших волокнистих 153,9 344,6
Текстиль та текстильні вироби 454,0 468,9
Взуття, головні убори, парасольки 59,7 36,4
Вироби з каміння, гіпсу, цементу, скла, азбесту 79,1 129,7
Неблагородні метали та вироби з них 4874,0 409,2
Машини, устаткування та механізми (електричні та механічні) 916,3 1542,1
Засоби наземного, повітряного та водного транспорту 415,1 536,6
Прилади й апарати оптичні, фотографічні, кінематог­рафічні, вимірювальні, медичні та хірургічні; годин­ники, музичні інструменти 57,9 179,3
Різні промислові товари 44,2 83,2
Товари, придбані в портах 7,7 95,5
Різне 412,6 123,7

Проаналізувати структуру експорту та імпорту за групами то­варів, зробити висновки.

7. Платіжний баланс країни характеризується даними, млн дол. США:

товарний експорт — 51; експорт послуг — 14; приплив капіталу — 23; товарний імпорт — 64; імпорт послуг — 12; відтік капіталу — 19.

Визначити:

а) сальдо торговельного балансу;

б) сальдо балансу руху капіталу;

в) резерви.

Зробити висновки щодо стану зовнішньоторговельних відно­син країни. Як він може вплинути на курс національної валюти?

8. За наведеними даними по платіжному балансу за звітний

період (млн дол. США):

1. Баланс товарів і послуг 997

2. Експорт товарів 12463

3. Імпорт товарів - 13 945

4. Експорт послуг 3771

5. Первинні доходи (сальдо) - 869

6. Надходження 98

7. Виплати - 967

8. Поточні трансферти (сальдо) 706

9. Надходження 754

10. Виплати - 48

11. Рахунок операцій з капіталом і фінансовими інструментами 120

12. Рахунок (баланс) операцій з капіталом - 10

13. Портфельні інвестиції 62

14. Інші інвестиції - 138

15. Резерви - 283

16. Помилки та упущення - 954

17. Баланс 0

Виконати такі завдання:

1) розрахувати обсяг прямих інвестицій;

2) розрахувати імпорт послуг.

9. Серед пропонованого переліку виокремити статті, які вхо­дять до рахунку поточних операцій:

рахунок поточних операцій;

поточні трансферти (сальдо);

прямі інвестиції;

баланс товарів і послуг;

баланс товарів;

портфельні інвестиції;

експорт товарів;

імпорт товарів;

баланс послуг;

інші інвестиції;

експорт послуг;

імпорт послуг;

первинні доходи (сальдо);

поточні трансферти (сальдо);

рахунок операцій з капіталом і фінансовими інструментами;

рахунок (баланс) операцій з капіталом;

фінансовий рахунок;

резерви;

помилки та упущення.

10. Такі дані характеризують динаміку експорту цементу:

Марка цементу Ціна за 1 т цементу, дол. США Фізичний обсяг, тис. т
базисний рік поточний рік базисний рік поточний рік
Портланд 400 30 35 1200 1300
Портланд 600 40 50 600 700

Визначити:

а) індекси вартості експорту цементу, фізичного обсягу та цін;

б) абсолютний приріст експорту цементу в цілому та за раху­нок окремих факторів.

Зробити висновки.

11. Імпорт пластмаси та каучуку характеризується такими да­ними:

Вид продукції Загальний обсяг імпорту, млн дол. США Індивідуальні індекси фізичного обсягу імпорту
базисний рік поточний рік
Пластмаса 200 250 1,2
Каучук 300 400 0,8

Визначити індекси:

а) фізичного обсягу імпорту пластмаси та каучуку;

б) цін, скориставшись взаємозв'язком спряжених індексів. Зробити висновки.

Розв'язок типових задач

1. Імпорт одягу характеризується такими даними:

Вид одягу Ціна за одиницю товару, дол. США Фізичний обсяг імпорту одягу, тис. HIT.
базисний рік поточний рік базисний рік поточний рік
Плащі 200 250 42 50
Костюми 100 120 150 200

Визначити:

а) індекс вартості імпорту, фізичного обсягу та цін;

б) абсолютний приріст імпорту одягу в цілому та за рахунок окремих факторів.

Розв 'язання :

Обчислимо індекс вартості імпорту:

__ 250 50 +120 200 _ ^ І.Р0Я0 200-42 + 100-150

Тобто, вартість імпорту одягу в цілому збільшилась на 56 % у поточному році порівняно з базисним. Індекс фізичного обсягу:

j = ІРоЧ, = 200-50 + 100-200 =128 1 І^РоІо 200-42 + 100-150 '

Кількість імпортованого одягу зросла на 28 %. Індекс цін знайдемо, виходячи із взаємозв'язку індексів варто­сті та фізичного обсягу:

Ір = Ipq:Iq= 1,56: 1,28 = 1,22.

Можна дійти висновку, що ціни на імпортований одяг у пото­чному році порівняно з базисним збільшились на 22 %.

Абсолютний приріст вартості імпорту одягу в цілому становить:

Ли = XРіЧі - XРоЧо = 36 500 - 23 400 = 13 100 тис. дол. СІЛА,

у тому числі за рахунок збільшення фізичного обсягу імпорту одягу: л? =І>о?і - І. Polo = 30 000 " 23 400 = 6600 тис. дол.США,

а за рахунок зростання цін

Л„ =Л -Л =13100-6600 = 6500 тис. дол. СІЛА.

р рч ч

2. За наведеними даними розрахувати індекси цін та фізичного обсягу експорту продукції:

Товарні групи Загальний обсяг експорту, млн дол. США Індивідуальні індекси фізичного обсягу експорту
базисний рік поточний рік
Продовольчі 400 500 0,9
Непродовольчі 800 900 1,3

Розв 'язання:

Розрахуємо індекс фізичного обсягу експорту продукції:

І = ТРоЧі = ЯяРоЧо = 0,9 • 400 +1,3 • 800 = 1 ^ " ІРоЧо ІМо 400 + 800

Таким чином, фізичний обсяг експорту продукції в поточному році порівняно з базисним збільшився на 17 %.

Індекс цін знайдемо, використовуючи взаємозв'язок індексів, тобто Ір = Ірд: Ід.

Тод1 500 + 900 =

М ЇМ о 400 + 800

Ір= 1,17: 1,17=1,0.

Можна дійти висновку, що за аналізований період у серед­ньому ціни не змінилися.

Запитання для перевірки знань

1. Що вивчає статистика платіжного балансу? Чим вона відрізняєть­ся від інших галузевих статистик?

2. Що є предметом статистики платіжного балансу?

3. Поясніть різницю між статистикою зовнішньої торгівлі та статис­тикою платіжного балансу.

4. Яким чином можна використати дані статистики платіжного ба­лансу з даними інших галузевих статистик для аналізу та прогнозу мак- роекономічного розвитку країни?

5. Поясніть, чому необхідно вивчати стан і розвиток зовнішньоеко­номічних відносин України з іншими державами світу.

6. Які методи теорії статистики можна використати при аналізі ста­ну та розвитку зовнішньоекономічної діяльності? Наведіть приклади.

7. Що ви розумієте під платіжним балансом країни?

8. Які основні фактори визначають обмінний курс?

9. Назвіть основні джерела інформації, які використовуються при складанні платіжного балансу.

10. Які показники застосовуються для характеристики відкритості економіки та імпортної залежності окремих країн?

11. Які індекси використовуються для характеристики динаміки зов­нішньоторговельних операцій?

12. Поясніть взаємозв'язок між балансом поточних операцій і балан­сом руху капіталу.

13. Поясніть, чому реальний обмінний курс щодо теорії паритету ку­півельної спроможності ніколи не змінюється. Які фактори впливають на номінальний обмінний курс з погляду передумов теорії купівельної спроможності?

<< | >>
Источник: Шустіков А. А.. Фінансова статистика: Навч.-метод, посібник для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ,. — 205 с.. 2003

Еще по теме Тема 6. Статистика платіжного балансу:

  1. Методы получения и изучения данных уголовной ста-тистики. — Нравственная статистика и уголовная статистика. :— История и статистика. — Естественное преступление и преступление по закону.
  2. А. В. Головач, В. Б. Захожай, Н. А. Головач, Г. Ф. Шепітко. Фінансова статистика (з основами теорії статистики): Навч. посіб. — К: МАУП, — 224 с., 2002
  3. Макроэкономическое значение, основные статьи и структура платежного баланса. Торговый баланс, баланс текущих операций и баланс движения капитала
  4. ТЕМА 13. Платежный и расчетный балансы
  5. Платежный баланс, его отличие от расчетного баланса и методы балансирования.
  6. 2.2.4.2. Предварительный анализ финансового положения на основе общих показателей аналитического баланса-нетто (экономическое чтение баланса)
  7. Шустіков А. А.. Фінансова статистика. Навч. посібник. — К.: КНЕУ, — 290 с., 2002
  8. 89. БАЛАНСЫ МЕЖДУНАРОДНЫХ РАСЧЕТОВ, ПЛАТЕЖНЫЙ БАЛАНС
  9. 89. БАЛАНСЫ МЕЖДУНАРОДНЫХ РАСЧЕТОВ, ПЛАТЕЖНЫЙ БАЛАНС
  10. Шустіков А. А.. Фінансова статистика: Навч.-метод, посібник для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ,. — 205 с., 2003