7.1. Сутність, функції страхування та завдання його статистичного вивчення
Страхування — це система економічних відносин, що полягають у створенні за рахунок підприємств, організацій та населення спеціального фонду коштів у використанні його для відшкодування збитків, що сталися внаслідок стихійного лиха та інших несприятливих випадкових явищ, а також для подання допомоги громадянам у разі настання в їхньому житті різних кризових ситуацій [14, 244].
Тобто, економічна зумовленість страхового захисту пояснюється необхідністю створення такого виду людської діяльності, який ґрунтується на акумуляції фінансових засобів з метою відшкодування збитків, як фізичним, так і юридичним особам, що створює сприятливі умови для безперебійного процесу суспільного відтворення.
Економічний зміст страхування виражається через його функції:
• формування спеціалізованого страхового фонду грошових коштів;
• відшкодування збитку й особисте матеріальне забезпечення громадян;
• попередження страхових випадків і зменшення розміру збитків від стихійних лих і нещасних випадків.
У складі сукупного суспільного продукту будь-якого суспільства передбачається певна частина, яка служить резервом для відшкодування можливих збитків, завданих стихійним лихом або нещасним випадком. Такий спеціальний резерв називають страховим фондом [38, 22].
Страховий фонд є економічною необхідністю й обов'язковим елементом суспільного відтворення.
Головними суб'єктами страхового ринку є страховики, страхувальники та страхові посередники. Кожний з них виконує свою функцію, має свою специфіку та механізм реалізації економічних процесів.
Страховий ринок — це особлива соціально-економічна структура, певна сфера грошових відносин, де об'єктом купівлі-продажу є страховий захист, формується пропозиція і попит на нього.
З іншої сторони, страховий ринок можна розглядати як форму організації грошових відносин з формування та розподілу страхового фонду для забезпечення захисту суспільства.
Страховиками є фінансові установи, створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю, які приймають на себе зобов'язання по створенню колективного страхового фонду та виплати з нього страхового відшкодування.
Страхувальниками вважають юридичних осіб та дієздатних громадян, які уклали зі страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України [38, 48].
Страхові агенти — це громадяни або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності.
Ознаки, які характеризують економічну категорію страхування:
• під час страхування виникають грошові перерозподільчі відносини, зумовлені наявністю страхового ризику як імовірності та можливості настання страхового випадку, здатного завдати матеріальних та інших збитків;
• для страхування характерні замкнені перерозподільчі відносини між його учасниками, які пов'язані з солідарним розподілом суми збитку одного чи кількох суб'єктів на всі суб'єкти, залучені до страхування;
• для організації замкненого розподілу збитку утворюють грошовий фонд цільового призначення, який формують за рахунок фіксованих внесків учасників страхування. Оскільки кошти фонду використовуються тільки між учасниками його створення, то розмір страхового внеску відображає частку кожного з них у розподілі збитку;
• страхування передбачає перерозподіл збитку як між різними територіальними одиницями, так і в часі;
• характерною рисою страхування є повернення мобілізованих у страховий фонд платежів.
У практиці страхування застосовують кілька систем страхування:
• Страхування за пропорційною відповідальністю, яке передбачає неповне, часткове страхування об'єкта. Використання цієї системи передбачає виплату страхового відшкодування, яка розраховується за формулою:
де @ — страхове відшкодування.
Т — фактична сума збитку.
Б — страхова сума за договором.
Ж — вартісна оцінка об'єкта страхування.
При цьому, розмір страхового відшкодування тим більший, чим менша різниця між страховою сумою й оцінкою об'єкта страхування.
• Відповідальність за першим ризиком, яка передбачає виплату страхового відшкодування у розмірі збитку, але в межах страхової суми.
• Страхування за граничною відповідальністю, яке передбачає відшкодування збитків страховиком у визначених межах. Для цього встановлюється початковий (мінімальний) і кінцевий ( максимальний) рівень збитку, який компенсується страховиком.
Предметом статистики страхування є вивчення системи економічних відносин, що виникають у процесі формування цільових фондів та коштів і їхнього використання на відшкодування матеріального та фінансового збитку, що з'являється при настанні різних несприятливих подій, а також надання допомоги громадянам при тих чи інших негативних ситуаціях у їхньому житті [27, 178].
Основні завдання статистики страхування:
1. Розрахунок абсолютних, середніх і відносних показників страхування, їх аналіз.
2. Розрахунок страхових тарифів.
3. Удосконалення методики оцінювання величини ризиків та можливих збитків.
4. Дослідження ефективності діяльності страхових компаній у сфері ринкових відносин.
5. Вивчення тенденції розвитку страхових послуг, попиту на них і на цій основі можливого розширення сфери діяльності на страховому ринку.
Еще по теме 7.1. Сутність, функції страхування та завдання його статистичного вивчення:
- Мета і завдання аналізу активів банку та його інформаційне забезпечення
- 5. Страхування вкладів на Україні та зарубіжний досвід.
- Статистична інформація
- Сучасні функції Банку Англії
- Суть, будова та функції банківської системи.
- Значення, завдання та інформаційне забезпечення аналізу доходів і витрат банку
- 1.1. Сутність переваги та недоліки акредитивної форми розрахунків.
- Значення, мета, завдання і інформаційні джерела аналізу ліквідності банку
- 1. Види банків та їх основні функції.
- 1.3. Види аналізу банківської діяльності та етапи його проведення
- Значення, завдання та інформаційне забезпечення аналізу прибутку і рентабельності банку
- 1. Характеристика й аналіз об`єкта дослідження, його функціональна структура.
- студентки 4 курсу економічного факультету групи”Економічна теорія” Інякіної Любові. Банки: сутність, види та особливості, 1999
- Укладач: В. С. Мазур. Навчально-методичний комплекс "Менеджмент: теорія і практика" до вивчення курсу та проведення практичних занять з дисципліни "Менеджмент" для студентів економічних спеціальностей усіх напрямів підготовки та спеціальностей - Тернопіль : ТНЕУ, - 200 с., 2015
- Шустіков А. А.. Фінансова статистика: Навч.-метод, посібник для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ,. — 205 с., 2003
- Теоретичний і методологічний аспекти аналізу власного капіталу
- Шустіков А. А.. Фінансова статистика. Навч. посібник. — К.: КНЕУ, — 290 с., 2002
- 2. Формування власних коштів банку.
- 1.1. Предмет, метод та значення аналізу діяльності комерційного банку ПМР
- Стахів О. Г., Явнюк О. І., Волощук В. В.. Основи менеджменту: Навчальний посібник. / За наук. ред. док. екон. наук, проф. М. Г. Бойко. - Івано-Франківськ, «Лілея-НВ», - - 336 с ., 2015