2.4. Статистичні методи вивчення показників державного бюджету

Так, наприклад, динаміку бюджетних витрат на душу населення вивчають за допомогою індексного методу, зокрема індексів середніх величин:

• індекса змінного складу;

• індекса постійного (фіксованого) складу;

• індекса структурних зрушень.

Індекс змінного складу відображає зміни бюджетних витрат на душу населення у звітному році в порівнянні з базовим і розрахову­ється за наступною формулою:

_І • N .

* І N1 ' X N0 І ж • N0 'х N0'

де Ж₀, Ж₁ — бюджетні витрати на душу населення відповідно у базо­вому та звітному періодах;

М₀, N — середня чисельність населення або контингенту відпо­відно у базовому та звітному періодах.

Витрати на душу населення розраховується наступним чином:

Ж = 0-;

N

де, 0 — загальний обсяг витрат.

Індекс постійного(фіксованого) складу відображає вплив змін в бюджетних витратах на душу певних категорій (груп) населення (кон­тингенту) на середні витрати з бюджету на душу населення (континген­ту) при умові, що чисельність приймається на рівні звітного періоду:

_І Ж • N1 ХЖ, . N1 Ж • N1

I N1 • X N1 "І Ж • N1"

Індекс структурних зрушень відображає вплив в зміні чисельнос­ті окремих груп (категорій) населення чи бюджетного контингенту на середні бюджетні витрати на душу населення при умові, що розмір витрат з бюджету на душу населення приймається на рівні базового періоду:

_І I Ж • N1 X Жо • N0 ^Ж • N1 X N1

^ І N1 • X N0 ^_ІЖ • N0 N0"

Між розрахованими індексами існує взаємозв'язок:

Тобто, індекси постійного складу та структурних зрушень є фактор­ними по відношенню до індекса змінного складу.

Щоб правильно розрахувати вплив того чи іншого фактора за до­помогою відповідних індексів, потрібно вірно визначити, який з фак­торів являється умовно-«якісним», тобто його вплив більш вагомий, а який є умовно-«кількісним».

Отже, в нашому прикладі, W — це «якісний» показник, а N — «кіль­кісний».

Абсолютний розмір зміни бюджетних витрат розраховується: Дб = ■ N• м₀,

в тому числі за рахунок:

а) зміни середнього розміру бюджетних витрат на душу населення або контингенту:

д^ = (Ж -Ж)•£

б) зміни середньої чисельності населення чи бюджетного контин­генту:

б =(! N1 -х N0 )-Жг

Правильність розрахунку впливу окремих факторів перевіряється наступним чином:

ДОг + О =ДЄ.

Важливим завданням статистики державного бюджету є вивчення та аналіз закономірностей формування доходів і витрат державного бюджету на всіх рівнях бюджетної системи [27, 56].

Зміна суми податкових доходів можлива за рахунок наступних факторів:

• зміни податкової ставки(8);

• зміни податкової бази (Р);

• зміни кількості платників податку(К).

Сума сплаченого податкового доходу розраховується(Б):

Б = К ■ Б ■ Р.

Зміна суми податку за аналізований період визначається: ДБ = £К • р • 5!-XКо • Р₀ ■ 5₀.

На зміну суми податку (АБ) впливають фактори:

1) зміна величини податкової ставки:

Л^ К • Р • 5 -XК • р • 5о;

2) зміна податкової бази:

ДБр = £К • р ■ 5о-XК • Ро • 5>;

3) зміна кількості платників податку:

Б К • Ро • 5о-XКо • Ро • 5о.

Загальна зміна суми податкових платежів розраховується:

ДБ = ДБ₅ + ДБ_Р + Б_К.

Вивчення впливу обсягу валового внутрішнього продукту, викори­станого національного доходу, податкових надходжень на рівень до­ходів державного бюджету доцільно проводити з допомогою кореля- ційно-регресійного аналізу, суть якого полягає у виявленні щільності зв'язку між доходами державного бюджету та валовою доданою вар­тістю.

Для оцінки тісноти зв'язку використовується рівняння прямої лінії:

У_х = а + Ь • х;

де х — валова додана вартість (значення факторної ознаки);

У_х — доходи державного бюджету (значення результативної ознаки);

а, Ь — сталі величини, які називають параметрами рівняння. Для розв'язку рівняння прямої лінії застосовують наступну систе­му нормальних рівнянь:

І ^ у = па + Ь^ х ^ху = а £ ^х + ^{х 2}

При цьому параметри розраховуються за формулами:

Оцінка щільності зв'язку характеризує ступінь залежності між ознаками і для її визначення найчастіше використовують лінійний ко­ефіцієнт кореляції:

Коефіцієнт г змінюється в межах ± 1. Додатне значення цього по­казника свідчить про прямий зв'язок, від'ємне — про зворотний. Чим більше значення г, тим щільніший зв'язок між у та х, і навпаки [14, 87].

Нестабільність вітчизняного податкового законодавства, проблеми з обліком податкових надходжень, нестабільність податкової бази, по­стійні зміни в методології розрахунку тих чи інших статей бюджету значно ускладнюють аналіз показників звітності, належне статистичне забезпечення бюджетного процесу, а отже і рівень об'єктивності оде­ржаних результатів.