4.2. Показники статистики грошей та їх функціональна характеристика

• обсяг грошового обігу;

• грошову масу та її структуру;

• швидкість обігу грошової маси;

• ефективність використання грошової маси;

• купівельну спроможність національної грошової одиниці;

• рівень монетаризації економіки;

• грошовий мультиплікатор;

• індекс-дефлятор;

• купюрну будову грошової маси та інші.

Під обсягом грошового обігу розуміють сукупність грошових операцій, за допомогою яких здійснюється рух грошей [59, 94].

Грошовий обіг здійснюється у безготівковій та готівковій формах.

Безготівковий грошовий обіг — це сукупність грошових розра­хунків, які здійснюються тільки на підставі письмових (електронних) документів, які характеризуються суворою стандартизацією, кодифі­кацією та уніфікацією.

За формами безготівкові розрахунки поділяються на : розрахунки за товарними операціями та розрахунки за нетоварними операціями. У першому випадку розрахунки завершують угоди, пов'язані з това­рообігом та послугами. У другому — розрахунки з бюджетом, устано­вами банків, біржами тощо.

Збільшення застосування безготівкових розрахунків, тобто без уча­сті грошей у формі готівки, шляхом переказування грошових коштів із рахунка платника (покупця) в установі банку на рахунок одержувача (продавця) дає змогу:

• звести до мінімуму суму грошей, що перебувають в обігу;

• раціонально використовувати тимчасово вільні кошти на банків­ських рахунках для надання кредитів суб'єктам господарювання;

• значно пришвидшити самі розрахунки внаслідок використання засобів електронного зв'язку;

• посилити контроль за виконанням договірних зобов'язань як одержувачами грошей, так і платниками;

• значно зменшити витрати обігу, пов'язані з готівковими розра­хунками.

Готівковий обіг в Україні поряд з безготівковими розрахунками є складовою загального грошового обороту і представляє собою су­купність платежів, що здійснюються готівкою [54, 63].

В загальній грошовій системі України готівковий обіг продовжує відігравати значну роль, яка пов'язана, в основному, з обслуговуван­ням населення в процесі формування і розподілу грошових доходів.

Залежність між кількістю грошей в економіці та обсягом виробни­цтва продукції може бути відображена наступним рівнянням, яке ха­рактеризує взаємозв'язок грошового обігу та валового національного продукту (за певний період):

М ■ V = ВВП;

де М — номінальна грошова маса;

V — швидкість обороту грошей;

ВВП — валовий внутрішній продукт.

Номінальна грошова маса (М) — це кількість грошей в обігу або запас активів у ліквідній формі [27, 69].

Якщо величину ВВП виразити через рівень цін та фактичний обсяг виробництва, то залежність між грошовим обігом та ВВП буде мати наступний вигляд:

М ■ V = Р ■ б;

де Р — рівень цін;

б — фактична кількість виготовленої продукції.

Швидкість обігу грошей (V) — характеризує інтенсивність руху грошових знаків при функціонуванні їх як засобів обігу.

Добуток номінальної грошової маси (М) на швидкість обороту грошей (V) дає показник грошового обігу (М •V), який відображає потік грошової маси за певний період часу.

Для визначення необхідної кількості грошей, що забезпечує реаль­ний рівень виробництва, використовується показник реальної грошо-

•• ₍М,

воі маси (—).

Залежність між індексом цін та індексом купівельної спроможності грошової одиниці можна відобразити наступною формулою:

1

¹ кз j -

^ІР

де І_ь — індекс купівельної спроможності грошової одиниці; І — індекс цін.

Дана залежність показує, що індекс купівельної спроможності грошової одиниці є оберненим показником до індекса цін і свідчить про те, що з ростом рівня цін купівельна спроможність грошової оди­ниці знижується і навпаки.

Показник, який характеризує запас грошової маси на 1 грн. ВВП називається рівнем монетаризації економіки (Я_т) і розраховується:

Я = ^М-100; ^т ВВП

Для контролю за динамікою грошової маси й аналізу обсягів кре­дитних вкладень комерційних банків в економіці використовується показник, що називається грошовим мультиплікатором (К_т) і роз­раховується за формулою:

_К - ^М2- ^Кт "Т^-; Ьг

де М₂ — грошова маса в обороті (грошовий агрегат М2); Б_г — грошова база (готівка в обороті).

До завдань статистики грошового обігу належить також вивчення та аналіз купюрного складу грошової маси.

Під купюрним складом розуміють питому вагу окремих видів грошових знаків відповідної номінальної вартості в загальній величині готівки, що обертається.

Залежність між кількістю, сумою та номіналом грошових одиниць визначається формулою:

к = І-;

N

де к — кількість грошових одиниць номіналом N Б — сума банкнот номіналом N N — вартість грошової одиниці (номінал).

При цьому слід відмітити, що на обсяг готівки в обігу впливають, як монетарна політика, платіжна дисципліна, так і інфляційні процеси. В свою чергу, кількість грошей в обігу здійснює вплив на рівень цін, обсяги випуску продукції, зайнятість [14, 206].

Структурно-динамічний аналіз купюрного складу грошей можна проводити як за сумою банкнот, так і за кількістю купюр.

За часткою суми банкнот певного номіналу (У) в загальному обсязі наявної грошової маси купюрний склад визначається наступним чином:

^ 15 •

За часткою кількості купюр певного номіналу в загальній кіль­кості грошових знаків купюрний склад визначається:

^кн

І

Оцінити зміни купюрного складу грошей за певний проміжок часу можна за допомогою даних про середню купюрність, яка розрахову­ється за формулою:

- X N' К

І * '

Для характеристики величини грошової маси на даний час статис­тика використовує дві системи показників грошових агрегатів, які згруповані за ступенем ліквідності фінансових активів.

Грошові агрегати — це зобов'язання банківської системи нефі­нансовим секторам: готівка, депозити до запитання, строкові депозити та заощадження. Розвиток зазначених депозитів відбиває стан монета­рної політики [14, 201].

Згідно законодавства України передбачено чотири грошові агрега­ти (М0-М3), тоді як у міжнародній практиці виділяють сім грошових агрегатів (М0-М6).

Грошовий агрегат М0 включає національну готівку.

Грошовий агрегат М1 включає:

• агрегат М0;

• поточні депозити;

• розрахункові рахунки.

Грошовий агрегат М2 включає:

• грошовий агрегат М1;

• строкові та нагромаджувальні депозити;

• валютні кошти. Грошовий агрегат М3 включає:

• агрегат М2;

• цінні папери власного боргу банків;

• кошти клієнтів за трастовими операціями банків. Основними показниками, що характеризують величину грошової

маси в Україні, є агрегат М2, який, як і грошовий параметр М1, відно­ситься до високоліквідних грошових активів.