<<
>>

5.2. Методи оцінювання вартості цінних паперів та розрахунок їх прибутковості

У процесі взаємодії на ринку емітентів, інвесторів, інших фінансо­вих посередників важливе значення має показник ціни на акції. Поряд з іншими чинниками він ураховується при прийнятті рішення щодо доцільності придбання акцій конкретного емітента, їх кількості, а та­кож часу придбання.

На курс акцій можуть впливати наступні чинники:

• дивіденди, що виплачуються по конкретному виду акцій;

• ставка доходу, яка дозволяє окупити інвестиції акціонерного то­вариства;

• темпи приросту дивідендів для простих акцій.

Методи розрахунку курсу акцій залежно від їх виду.

1. Ринкова вартість простих акцій з постійними дивідендами:

Д

У ■

р с '

де Ур — ринкова вартість простої акції;

Д — постійний річний дивіденд на акцію; Сд — необхідна ставка доходу.

При цьому слід зауважити, що власники звичайних акцій хоча ма­ють право на участь в управлінні акціонерним товариством, але ви­плата дивідендів їм не гарантується. Тому, дивідендна політика това­риства буде залежати від отриманого прибутку і змінюватиметься залежно від фінансових результатів року.

2. Ринкова вартість простих акцій з постійним приростом диві­дендів:

у = Д0 •(1 + д) = Д ; Р Сд - д Сд - д

де Д0 — останній сплачений дивіденд на акцію; д — темп приросту дивідендів; Д1 — прогнозований дивіденд на акцію через рік. Постійні щорічні темпи приросту дивідендів можуть мати ті су­б'єкти господарювання, які мають стійке фінансове становище на рин­ку, впроваджують нові технології для розширення та підвищення ефек­тивності виробництва, а отже й отримують відповідні прибутки.

3. Ринкова вартість привілейованих акцій:

у = ^ ;

г П р '

де Уп — ринкова вартість привілейованих акцій;

Дп — постійний дивіденд, що сплачується на привілейовану акцію; Сд — ставка доходу, що забезпечує окупність інвестицій (ставка дисконту).

Для привілейованих акцій не існує терміну погашення і їх власни­ки отримують регулярні фіксовані дивіденди, а також право на пріо­ритетну участь у розподілі майна АТ у разі його ліквідації.

Прибутковість акцій визначається двома факторами: одержанням частини розподіленого прибутку AT (дивідендом) і додатковим дохо­дом, що дорівнює різниці між курсовою ціною і ціною придбання: (ЛД = VK - Vnp) [27, 151].

Річна ставка дивіденду розраховується за формулою:

С. = Л--100;

а V

г н

де Д — розмір дивіденду;

VH — номінальна вартість акції.

Сума річного доходу на акцію розраховується за формулою:

С •V

д=. 100

Сума доходу з акції, придбаної за курсом, (рендит) розраховуєть­ся за формулою:

R = — -100;

Vnp

де Vnp — ціна придбання акції.

Сукупна прибутковість акції розраховується:

Cf = Si .100;

Vnp

де СД — сукупний дохід (СД = Д + АД).

Боргові цінні папери відображаються в бухгалтерському обліку за амортизованою вартістю, тобто теперішньою вартістю конкретного боргового цінного папера і відсотка на певний момент часу. Теперіш­ня вартість розраховується із застосуванням так званої «ефективної ставки відсотка» на дату придбання [51, 61].

Ефективна відсоткова ставка обчислюється за формулою:

Onp 1 ,

Г0 = п------------------- 1;

Он п

де Опр — вартість придбання облігації; Он — номінальна вартість облігації;

п — кількість років від купівлі облігації до терміну її погашення.

Амортизована вартість облігації розраховується за формулою:

А = он

п (1 + ^ )'

Прибутковість облігації визначається двома факторами: купон­ними виплатами, що проводяться щорічно (іноді раз в квартал чи пів­річчя), і різницею між ціною погашення і придбання паперу:

п - 0" •; Дк 100 ;

де Дк — купонний дохід;

Он — номінальна вартість облігації; Ск — річна купонна ставка, %.

Сукупна річна прибутковість облігації розраховується:

Сс/ = .100;

^ПР

де СД — сукупний річний дохід облігації; Опр — ціна придбання облігації.

При цьому слід зауважити, що, якщо облігація куплена з дискон­том, а погашення проводиться за номіналом, то інвестор має приріст капіталу.

Власники облігації, на відміну від держателів акцій, не виступають власниками підприємства, облігації якого вони купили. Однак вони отримують стабільний дохід у вигляді певних відсотків. До того ж ак­ціонерне товариство, за умов прибуткової діяльності, спочатку забез­печує виплату відсотків по облігаціях, а потім нараховує дивіденди своїм акціонерам [36, 103].

Дохідність державних казначейських зобов'язань розраховуєть­ся за наступною формулою:

(100 -Ц) 365 Дкз = ц } ■ — 'Ю0%;

де Дкз — дохідність казначейського зобов'язання у відсотках (річних); Ц — ціна казначейського зобов'язання у відсотках від номіналу; 100 — номінал казначейського зобов'язання у відсотках; ґ — кількість днів до погашення.

Отже, прибутковість казначейських зобов'язань держави зале­жить від слідуючих факторів:

• номінальної вартості цінного папера;

• дохідності цінного папера;

• строку, що залишається до його погашення;

• зміни ринкової кон'юнктури.

Як свідчить практика, зростання ефективності дохідності первин­ного розміщення не дозволяє обернути наявні казначейські зо­бов'язання в готівку без збитку або втрати дохідності. У цьому випад­ку очікування погашення виявляється набагато кращим, ніж будь-яка оперативна діяльність [36, 130].

<< | >>
Источник: Мальчик М. В., Галашко С. І., Пелех А. І.. Фінансова статистика. Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, - 184 с.. 2011

Еще по теме 5.2. Методи оцінювання вартості цінних паперів та розрахунок їх прибутковості:

  1. 5. Ринок цінних паперів.
  2. 5.2. Економічний зміст цінних паперів.
  3. 5.1. Сучасні тенденції в функціонуванні ринку цінних паперів.
  4. 2.3. Діяльність АКБ "УКРСОЦБАНК" на ринку цінних паперів
  5. Методичні основи аналізу доходів, витрат і прибутковості комерційного банку
  6. 24.9. Метод калькулирования сокращенной себестоимости продукции (метод директ-костинг)
  7. Вопрос 2 Методы финансового планирования. Нормативный метод
  8. 49. Химический состав, методы получения порошков, свойства и методы их контроля
  9. 2.2. Методы признания расходов 2.2.1. Метод начисления
  10. 14.6. Признание доходов и расходов при применении метода начисления и кассового метода 14.6.1. Порядок признания доходов при методе начисления
  11. Попроцессный, попередельный и позаказный методы калькулирования. 3.4.1. Попроцессный метод
  12. § 4. Порядок признания доходов и расходов при методе начисления и порядок определения доходов и расходов при кассовом методе
  13. § 4. Порядок признания доходов и расходов при методе начисления и порядок определения доходов и расходов при кассовом методе