5.2. Методи оцінювання вартості цінних паперів та розрахунок їх прибутковості

На курс акцій можуть впливати наступні чинники:

• дивіденди, що виплачуються по конкретному виду акцій;

• ставка доходу, яка дозволяє окупити інвестиції акціонерного то­вариства;

• темпи приросту дивідендів для простих акцій.

Методи розрахунку курсу акцій залежно від їх виду.

1. Ринкова вартість простих акцій з постійними дивідендами:

Д

У ■

р с '

де У_р — ринкова вартість простої акції;

Д — постійний річний дивіденд на акцію; С_д — необхідна ставка доходу.

При цьому слід зауважити, що власники звичайних акцій хоча ма­ють право на участь в управлінні акціонерним товариством, але ви­плата дивідендів їм не гарантується. Тому, дивідендна політика това­риства буде залежати від отриманого прибутку і змінюватиметься залежно від фінансових результатів року.

2. Ринкова вартість простих акцій з постійним приростом диві­дендів:

_{у =} Д0 •(¹ + д) ₌ Д _; ^Р С_д - д С_д - ^д

де Д₀ — останній сплачений дивіденд на акцію; д — темп приросту дивідендів; Д₁ — прогнозований дивіденд на акцію через рік. Постійні щорічні темпи приросту дивідендів можуть мати ті су­б'єкти господарювання, які мають стійке фінансове становище на рин­ку, впроваджують нові технології для розширення та підвищення ефек­тивності виробництва, а отже й отримують відповідні прибутки.

3. Ринкова вартість привілейованих акцій:

у ₌ ^ ;

^г П р '

де У_п — ринкова вартість привілейованих акцій;

Д_п — постійний дивіденд, що сплачується на привілейовану акцію; С_д — ставка доходу, що забезпечує окупність інвестицій (ставка дисконту).

Для привілейованих акцій не існує терміну погашення і їх власни­ки отримують регулярні фіксовані дивіденди, а також право на пріо­ритетну участь у розподілі майна АТ у разі його ліквідації.

Прибутковість акцій визначається двома факторами: одержанням частини розподіленого прибутку AT (дивідендом) і додатковим дохо­дом, що дорівнює різниці між курсовою ціною і ціною придбання: (ЛД = V_K - V_np) [27, 151].

Річна ставка дивіденду розраховується за формулою:

С. = Л--100;

^а V

^г н

де Д — розмір дивіденду;

V_H — номінальна вартість акції.

Сума річного доходу на акцію розраховується за формулою:

С •V

д=. 100

Сума доходу з акції, придбаної за курсом, (рендит) розраховуєть­ся за формулою:

R = — -100;

Vnp

де V_np — ціна придбання акції.

Сукупна прибутковість акції розраховується:

Cf = Si .100;

^Vnp

де СД — сукупний дохід (СД = Д + АД).

Боргові цінні папери відображаються в бухгалтерському обліку за амортизованою вартістю, тобто теперішньою вартістю конкретного боргового цінного папера і відсотка на певний момент часу. Теперіш­ня вартість розраховується із застосуванням так званої «ефективної ставки відсотка» на дату придбання [51, 61].

Ефективна відсоткова ставка обчислюється за формулою:

Onp 1 ,

^Г0 ⁼ п------------------- ^1;

О_н п

де О_пр — вартість придбання облігації; О_н — номінальна вартість облігації;

п — кількість років від купівлі облігації до терміну її погашення.

Амортизована вартість облігації розраховується за формулою:

А = о_н —

п (¹ + ^ )'

Прибутковість облігації визначається двома факторами: купон­ними виплатами, що проводяться щорічно (іноді раз в квартал чи пів­річчя), і різницею між ціною погашення і придбання паперу:

п - ⁰" •_; ^Дк 100 ^;

де Д_к — купонний дохід;

О_н — номінальна вартість облігації; С_к — річна купонна ставка, %.

Сукупна річна прибутковість облігації розраховується:

С^с/ = .100;

^ПР

де СД — сукупний річний дохід облігації; О_пр — ціна придбання облігації.

При цьому слід зауважити, що, якщо облігація куплена з дискон­том, а погашення проводиться за номіналом, то інвестор має приріст капіталу.

Власники облігації, на відміну від держателів акцій, не виступають власниками підприємства, облігації якого вони купили. Однак вони отримують стабільний дохід у вигляді певних відсотків. До того ж ак­ціонерне товариство, за умов прибуткової діяльності, спочатку забез­печує виплату відсотків по облігаціях, а потім нараховує дивіденди своїм акціонерам [36, 103].

Дохідність державних казначейських зобов'язань розраховуєть­ся за наступною формулою:

(100 -Ц) 365 Дкз = _ц ^} ■ — 'Ю0%;

де Д_кз — дохідність казначейського зобов'язання у відсотках (річних); Ц — ціна казначейського зобов'язання у відсотках від номіналу; 100 — номінал казначейського зобов'язання у відсотках; ґ — кількість днів до погашення.

Отже, прибутковість казначейських зобов'язань держави зале­жить від слідуючих факторів:

• номінальної вартості цінного папера;

• дохідності цінного папера;

• строку, що залишається до його погашення;

• зміни ринкової кон'юнктури.

Як свідчить практика, зростання ефективності дохідності первин­ного розміщення не дозволяє обернути наявні казначейські зо­бов'язання в готівку без збитку або втрати дохідності. У цьому випад­ку очікування погашення виявляється набагато кращим, ніж будь-яка оперативна діяльність [36, 130].