<<
>>

Теоретичний і методологічний аспекти аналізу власного капіталу

“Банківський капітал - це кошти і виражена у грошовій формі частка майна, що перебувають в розпорядженні банків та використовуються ними для здійснення операцій з розміщення коштів та надання послуг з метою одержання прибутку.” [ 13, с.123 ].

Найпоширенішою є класифікація банківського капіталу за джерелом утворення:

· залучений капітал – це грошові кошти юридичних та фізичних осіб, залучені банком на вклади. Операції пов’язані із залученням коштів на вклади, мають назву депозитних, а таке залучення – депозитним;

· запозичення коштів на міжбанківському ринку, у ЦБ, або шляхом продажу власних боргових зобов’язань на грошовому ринку називається позиковим. Спільним для залученого та позикового банківського капіталу є те, що це чужі для КБ кошти, його зобов’язання перед вкладниками та кредиторами;

· власний капітал представляє собою грошові кошти та виражену у грошовій формі частину майна, які належать його власникам, забезпечують економічну самостійність і фінансову стійкість банку, використовуються для здійснення банківських операцій та надання послуг з метою одержання прибутку.

Сутність функцій власного капіталу полягає в тому, що він слугує, насамперед, для захисту інтересів вкладників, гарантування вкладів (чим вищий в країні рівень розвитку гарантування вкладів та здійснення активних операцій, тим менші вимоги до захисної функції власного капіталу і тим менша його сума може знаходитися в обороті банку), і кредиторів банку, для покриття можливих збитків від банківської діяльності.

Сутність регулюючої функції полягає в тому, що через фіксацію розміру власного капіталу регулюючі та наглядові органи впливають на діяльність КБ в цілому. Зокрема, встановлення нормативу платоспроможності має на меті не допустити надмірну мінімізацію комерційними банками власного капіталу заради максимізації отримуваних доходів, знизити ризик банкрутства КБ та підвищити рівень захисту інтересів вкладників і кредиторів.

Зрозуміти сутність власного банківського капіталу дозволяє класифікація його за різними ознаками (рис. 1.3).


Рис. 1.3. Класифікація видів власного капіталу комерційного банку.

Залежно від організаційно-правової форми діяльності комерційного банку його власний капітал поділяється на :

· Акціонерний – формується початково від випуску та розміщення акцій. У разі продажу акцій за ціною, вище ніж номінальна вартість, засновники (акціонери) комерційного банку одержують емісійний доход, який є складовою частиною власного капіталу.

· Пайовий – формується початково за рахунок внесків коштів та майна (паїв) у статний капітал банку. Пайові комерційні банки організуються на засадах товариств з обмеженою відповідальністю, в яких відповідальність кожного учасника обмежена розміром його вкладу.

Власний капітал у грошовій формі найбільш розповсюджений, універсальна і ліквідна, тобто легко трансформується в інші форми.

Власний капітал в матеріально-речовій формі формується у вигляді будівель, споруд, обладнання тощо.

Власний капітал у формі фінансових активів формується у вигляді внесків до нього акцій, облігацій тощо.

Залежно від форм власності розрізняються такі види власного капіталу комерційного банку: приватний, заснований на власності фізичних осіб; колективний, заснований на власності колективу, різних видів господарських товариств та підприємств; державний, який на правах власності належить державі.

За характером використання розрізняють власний капітал, що нагромаджується та, що споживається. Перший використовується у виробничих цілях, тобто для здійснення банківських операцій та надання послуг, а другий – споживається, тобто використовується, зокрема, на матеріальне стимулювання і соціальний розвиток колективу комерційного банку.

Виходячи із характеру використання в банківській діяльності власний капітал комерційного банку поділяється на робочий та неробочий. Робочим є власний капітал, який приносить банкові доход, а неробочим – якщо вкладений в активи, які не тільки не приносять банкові доход, а іноді фактично є збитками комерційного банку.

Залежно від способу розрахунку розрізняють балансовий та нормативний власний капітал. Балансовий – розраховується як різниця між балансовою вартістю активів та зобов’язаннями банку. Нормативний власний капітал використовується органами нагляду для обчислення економічних нормативів діяльності комерційних банків та деяких інших потреб.

<< | >>
Источник: Слухач - гр. ЗФ-02 Кобилянська Світлана Володимирівна Керівник -викладач Бережна Леся Віталіївна. Аналіз діяльності комерційного банку. 2002

Еще по теме Теоретичний і методологічний аспекти аналізу власного капіталу:

  1. Аналіз власного капіталу філії ПРАК АПБ в м. Рибниця
  2. 2. Формування власних коштів банку.
  3. 1. Теоретична частина
  4. 2. Аналіз платоспроможності
  5. Мета і завдання аналізу активів банку та його інформаційне забезпечення
  6. Костирко Р. О.. Фінансовий аналіз: Навч. посібник. — Х.: Фактор, — 784 с., 2007
  7. 1.1. Предмет, метод та значення аналізу діяльності комерційного банку ПМР
  8. Аналіз динаміки, складу і структури активів банку
  9. 1.2. Інформаційне забезпечення аналізу банківської діяльності
  10. Значення, завдання та інформаційне забезпечення аналізу доходів і витрат банку
  11. 1.3. Види аналізу банківської діяльності та етапи його проведення
  12. Загальний аналіз прибутку
  13. 3.1. Структурний аналіз доходів комерційного банку
  14. Аналіз коефіцієнтів ліквідності
  15. 3.2. Структурний аналіз витрат комерційного банку
  16. 2.2. Аналіз діяльності філії Придністровського Республіканського Акціонерно-комерційного Агропромислового банку
  17. Значення, завдання та інформаційне забез­печення аналізу прибутку і рентабельності банку